З 2020 року у сімох країнах Західної та Центральної Африки сталися державні перевороти, зокрема, Малі, Гвінеї, Буркіна-Фасо, Чаді та нещодавно в Нігері. Габон, ймовірно, став восьмою країною в цьому переліку. 

Як пишуть Reuters та The Independent, вранці в середу, 30 серпня, в столиці Габону Лібревілі сталася стрілянина. Близько 12 габонських солдатів, що назвали себе Комітетом переходу та відновлення інституцій, захопили трансляцію національного телеканалу, щоб оголосити, що вони тепер представляють усі сили безпеки та оборони Габону. Військові заявили, що "усі установи республіки" розпущено, а втретє обраного президента Алі Бонго взято під домашній арешт. Офіцери також стверджували, що країна зіткнулася з "гострою інституційною, політичною, економічною та соціальною кризою". За їхніми словами, всі кордони Габону закриті до подальшого повідомлення.

В іншій заяві офіцери оголосили, що крім Алі Бонго затримали також його сина президента Нуреддіна Бонго Валентина та інших – за корупцію та державну зраду.

Reuters зауважує, що незрозуміло, хто керував переворотом, але по телебаченню показали чоловіка в уніформі та зеленому береті, якого солдати тримали вгорі і кричали "Олігуї, президент" (ймовірно, йдеться про Бріса Олігуї Нгему, голову Республіканської гвардії Габону). За інформацією видання, після нетривалої стрилянини і оголошення військових на вулицях Лібревіля почалися святкування.

Переворот стався невдовзі після оголошення результатів останніх загальних виборів, переможцем яких було названо президента Алі Бонго, що обіймає цю посаду з моменту смерті свого батька Омара Банго, який правив країною 42 роки, в 2009 році.

Франція, війська якої розміщені в африканській країні, і компанії якої займаються видобутком нафти та корисних копалин в Габоні, засудила переворот.

"Ми засуджуємо військовий переворот і нагадуємо про нашу прихильність вільним і прозорим виборам", – заявив речник французького уряду Олів`є Веран.

Останні півстоліття в Габоні, колишній французькій колонії, при владі залишається родина Бонго. Минулі вибори, на яких переміг Алі Бонго, супроводжувалися заворушеннями. У 2019 році відбулася спроба державного перевороту, яка, однак, не була вдалою. 

26 серпня в Габоні відбулися чергові президентські вибори. Через відсутність міжнародних спостерігачів у опозиції виникли занепокоєння щодо прозорості виборчого процесу. Кампанія Бонго відкинула звинувачення у будь-яких порушеннях на виборах. Оголошення їхніх результатів мало відбутися в суботу, однак його було відтерміновано через звинувачення опозиції у можливих фальсифікаціях. 

30 серпня голова виборчої комісії Мішель Стефан Бонда заявив, що чинний президент Алі Бонго вкотре виграв президентські вибори, набравши 64,27% голосів, тоді як його суперник Альберт Ондо Осса отримав 30,77% голосів. Невдовзі після цього розпочався державний переворот.

Наприкінці липня військовий переворот стався в Нігері. Хунта оголосила, що розриває угоди про присутність французьких військових. Франція, яка має свої військові бази на території Нігеру, відмовилася вивести війська на вимогу лідерів хунти, однак почала евакуацію своїх громадян з країни з 1 серпня. 

Крім Франції, що має близько 1500 військових в Нігері, свої військові контингенти в країні розміщують США, Німеччина та Італія. 

Військова хунта в Нігері розриває і дипломатичні зв’язки з Францією. Цього тижня хунта висунула вимогу до посла Франції залишити країну і дала йому на це 48 годин, французькое МЗС назвало таку вимогу нікчемною.

Анастасія Печенюк
УНІАН, 30 серпня 2023