Угорщина вимагає, щоб Україна визнала "традиційно угорською" всю територію Закарпаття.

Європейська правда публікує вимоги Будапешта щодо захисту прав нацменшин, передані Києву ще в січні. За даними журналістів, основним і найбільш спірним пунктом стало визначення місць з особливим рівнем гарантії прав угорців.

В українському законодавстві такими місцями є населені пункти "зі значною кількістю" представників меншини (від 15%) і з "традиційним" проживанням меншини (від 10% протягом останніх 100 років).

Однак Угорщина хоче, щоб Україна визнала "традиційно угорськими" всі населені пункти Закарпаття, зокрема й ті, де угорці не жили. Вони керуються переписом 2001 року, однак відтоді кількість угорців, які живуть на Закарпатті, скоротилася майже вдвічі, зазначають журналісти.

Також Будапешт хоче, щоб Україна скасувала норму про 10%, що дасть змогу визнавати "угорською територією" місця, де коли-небудь жили представники нацменшини. Вони вимагають зробити цей процес автоматичним.

*Забезпечити на законодавчому рівні відсутність можливості одноосібного права директорів шкіл змінювати рішення щодо викладання певних предметів українською/угорською (окрім "Української мови", "Української літератури" та "Історії України").

*Забезпечити використання угорської в усьому освітньому процесі, у тому числі можливість її використання під час усіх інших заходів, зустрічей, засідань, а також у процесі створення іміджу закладу.

*Відновити на законодавчому рівні статус "школа нацменшини" з навчанням угорською.
*Забезпечити право обрання мови навчання для вишів та закладів профтехосвіти, у тому числі приватних.

*Забезпечити можливість за заявою випускників отримати переклад угорською мовою завдань ЗНО та НМТ (крім завдань з української мови та літератури, іноземних мов).

*Територіальною сферою застосування законодавства про використання мов є не "адміністративна одиниця", а "населений пункт" (що юридично не є адміністративною одиницею).

*Наявність відповідної відсоткової кількості населення не дає автоматичного права на використання мови, потрібне ще ухвалення відповідного рішення місцевою владою. Прохання не повʼязувати застосування мовних прав з рішенням будь-якого органу (як-от місцевої ради) за умови дотримання необхідного співвідношення чисельності населення, а забезпечити їх нацменшині відповідно до закону (з урахуванням даних останнього перепису населення – наразі 2001 року).

*Мовні обмеження в повсякденному житті та непропорційне покарання за порушення мовних правил. Просимо на законодавчому рівні повністю зняти мовні обмеження у відображенні топонімів та географічних назв мовою нацменшини, у контактах з органами держвлади та в закладах охорони здоровʼя, під час спортивних заходів, в галузі туризму, а також щодо обовʼязкового відображення інформації українською або використання субтитрів при поширенні будь-якої публічної інформації.

*Скасування концепції культурної автономії. Просимо включити поняття культурної автономії в правову систему та забезпечити право вільного використання нацсимволіки та право вільно відзначати національні свята.

*Обмеження використання угорської в політичному житті, запровадження обовʼязкового володіння державною мовою в суспільному житті та скасування можливості незалежного політичного представництва. Просимо забезпечити вільне використання мов під час парламентських та місцевих виборів і референдумів, скасування умовностей щодо використання мови нацменшини в суспільному житті та забезпечити права на представництво в парламенті.

Наприкінці січня цього року міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто прибув до Ужгорода.

На пресконференції з главою МЗС України та главою Офісу президента він заявив, що Будапешт просить повернути угорській нацменшині всі права, які в неї були до 2015 року.

Нагадаємо, ще в грудні Верховна Рада ухвалила закон про права нацменшин в окремих сферах. Під час роботи над ним враховували позицію Угорщини.

Людмила Жерновська
УНІАН, 27 червня 2024