Внутрішній ворог. Як вбивають український продовольчий тил

Навіть під час війни в Україні трапляються спроби рейдерства. Це шкодить інвестиційному клімату держави та призводить до шалених втрат підприємців, що ведуть справи чесно та сплачують податки у бюджет.

Навряд  чи якийсь ще бізнес у світі стикається з такою ж кількістю проблем і викликів, як нині український: треба не лише створювати робочі місця, шукати "робочі руки" (за умов мобілізації багатьох працівників до лав ЗСУ) та будувати нові підприємства, а ще й відновлювати те, що зруйнував агресор (а росіяни руйнують щось мало не щодня). Окрім цього треба думати, як безпечно доправити свою продукцію на ринки Європи та Азії, а головне: чим ще, окрім вчасно і чесно сплачених податків, можна допомогти Україні боронити себе. Але в когось на додачу до всього цього є і ще один "фронт" - внутрішній, на якому добропорядним бізнесменам дошкуляють шахраї-рейдери з розгалуженими корупційними зв’язками.

Саме від таких "внутрішніх агресорів" доводиться захищатися одному з найбільших агровиробників України "Овостар Юніон"- минулого року відновилися спроби захоплення активів компанії, розпочаті ще до повномасштабного вторгнення родиною Астіонів (добре відома багатьма гучними історіями про рейдерські захоплення, кримінальними провадженнями проти них і їхніх поплічників та іншими скандалами). 

На початку цього року брати Астіони отримали нові підозри в кримінальному проваджені, яке розслідує Офіс генпрокурора, але агресивну діяльність організованого бізнес-угрупування це не зупинило: до численних позовів проти "Овостар" з надуманих підстав додалися обов’язкові в подібних випадках замовні публікації,  в яких факти викривлені, обставини вигадані, висновки зманіпульовані і все це з метою очорнити репутацію власників компанії та її канадських інвесторів. В нашому випадку рейдери не посоромилися робити нападки навіть на посла Канади, яка планувала відвідати судове засідання з розгляду сфабрикованих претензій групи Астіонів до "Овостар".

Журналісти нашого видання звернулися по коментарі безпосередньо до "Овостар", а також намагалися отримати коментар іншої сторони – від пана Григор’єва, директора ТОВ "ФК "Толкфін", яке зараз намагається через суд привласнити завод "Овостар" в селі Макарів Київської області, але зв’язатись з паном Григор’євим не вдалось (телефон його фінансової компанії відключено).

Однак повернемось до історії "Овостар".

Власників компанії звинуватили в тому, що вони в 2018 році буцімто незаконно придбали завод з виробництва яєчних продуктів, який раніше належав ЗАТ "Макарово" Сергія Ігнатенка та був переданий в іпотеку Банку "Надра" для забезпечення кредиту ЗАТ "Макарово". "Толкфін" стверджує, що є правонаступником банку, та має право на іпотечне майно. 

Щоб зрозуміти історію конфлікту треба повернутись аж у 1999 рік.

У 1999 році Віталій Вересенко  з партнерами створив ПрАТ "Малинове", яке займалось розведенням свійської птиці. А в 2005 році з ініціативи Сергія Ігнатенка було засноване ЗАТ "Макарово" з метою організації спільного бізнесу з переробки яєць. За рік, у 2006-му, Ігнатенко запропонував викупити майно колишнього молочного заводу в селі Макарів та переобладнати його у завод з виробництва яєчної продукції. 

Однак, приблизно в той самий час, зі схожою пропозицією до партнерів звернувся Борис Бєліков який вже мав працююче підприємство з переробки яєчної продукції в селі Крушинка.

Ігнатенко Сергій відмовився від такої ідеї та вирішив реалізувати свій план самостійно. Після цього "Малиново" вийшло зі складу акціонерів  ЗАТ "Макарово" і його одноосібними власниками стала родина Ігнатенків, які і володіють ним дотепер. 

З цього часу шляхи партнерів по бізнесу розійшлись і почалась нова історія для "Овостар", мажоритарними власниками якого стали Віталій Вересенко та Борис Бєліков. 

Після розміщення акцій "Овостар" на Варшавській біржі в 2011 до складу акціонерів увійшли іноземні інвестори. А в 2014 році, після Революції Гідності та остаточно обраного Україною курсу на євроінтеграцію, до складу акціонерів приєднався найбільший інвестиційний фонд Канади Fairfax, який на сьогодні володіє 29,5% Овостар. Це і пояснює занепокоєність посла Канади через безпосередню загрозу канадським інвестиціям в Україні. 

На сьогодні "Овостар Юніон" - це успішний холдинг, в якому працює більш ніж 1400 працівників, та який лише за останній рік сплатив до бюджету податків на суму більш ніж 400 млн грн.

Наші журналісти поцікавились історією бізнесу пана Ігнатенка, після того, як він став одноособовим власником ЗАТ "Макарово". Рішення у судовому реєстрі свідчать, що успіху "Овостар" він не повторив. Можна прослідкувати, що ЗАТ "Макарово" в 2007 році отримав кредит у ПАТ "КБ "Надра Банк" в іноземній валюті для будівництва та обладнання підприємства з переробки яєчної продукції. Але економічна криза 2008 року, внаслідок якої валюта здорожчала майже вдвічі, завадила його планам: завод залишився недобудованим та не був введений в експлуатацію, і вже у 2008 році в Ігнатенка почалися проблеми з обслуговуванням кредиту. У 2012 році "Надра" через суд стягнув кредитний борг примусово, а у лютому 2013 року виконавча служба описала та продала майно недобудованого заводу на аукціоні двома лотами (окремо – нерухоме майно, та окремо – обладнання) за 22 млн грн, що за курсом валют на той час становило майже 3 млн долл. 

Всі кошти від покупція, ТОВ "Рейкон", отримав Надра Банк, та зменшив суму кредиту ЗАТ "Макарово". 

Слід зауважити, що з моменту реалізації майна та отримання коштів Банком Надра не було подано жодного позову. Це свідчить про те, що банк рахував отриману суму ринковою та справедливою. 

Однак, в наміри Ігнатенка не входило ані погашення кредиту, ані втрата майна заводу. Він розпочав судові суперечки з покупцем за продане майно. 

В цей же період він звертався за допомогою до колишнього партнера Вересенка та пропонував співпрацю, якщо майно вдасться повернути. Однак  компанія "Овостар" після вивчення питання відхилила таку пропозицію і не погодилася на співпрацю з підприємством з поганою кредитною історією та великим непогашеним кредитним боргом, щодо якого згодом, влітку 2014, було подано заяву про банкрутство.

В жовтні 2014  Ігнатенко домігся визнання недійсним аукціону з технічних причин, що не свідчили про порушення ані банку, ані покупця. Всі інші судові справи з повернення майна були для нього безуспішними. Судова практика захищала право добросовісного набувача у разі, якщо він не допустив порушень та виконав свої зобов’язання згідно з правилами аукціону. У вересні 2016 набрало законної сили судове рішення про визнання "Рейкон" добросовісним набувачем майна. Згодом це рішення залишено в силі Вищим господарським судом України. 

В цей же період до власників "Овостар" звернувся батько одного із колишніх партнерів в сфері агробізнесу, з якими Віталій Вересенко свого часу створив першу компанію ПрАТ "Малинове", і які додатково до наявного у них на той час бізнесу у сфері тваринництва, вирішили повернутись в бізнес з переробки яєць. Їх зацікавив комплекс, який було виставлено на продаж "Рейкон", і вони потребували додаткового фінансування. Так майно було придбано у "Рейкон" компаніями ТОВ "БВВ Еквіпмент" та ТОВ "БВ трейдинг". 

Майно, яке придбали партнери, було в жахливому стані. Змонтоване обладнання простояло більше п’яти років в цеху без опалення і вентиляції та було частково розукомплектовано та пошкоджено. Жодних експлуатаційних дозволів та належним чином оформленої проектною документації не було.

Після вивчення питання щодо необхідного обсягу інвестицій в реконструкцію та переоснащення заводу, власниками було прийнято рішення про продаж майна на користь "Овостар".

Слід окремо сказати, що в цей період тривала процедура банкрутства ЗАТ "Макарово" за ініціативою Надра Банк. Відкривши цю процедуру Банк заявив до боржника вимоги по кредиту, які були зменшені на вартість проданого майна, та припинив його іпотеку в реєстрі. Жодних претензій до нових власників, які купили ЦМК, або до "Рейкон" банк не мав та не має, в тому числі після переходу банку під управління Фонду гарантування вкладів.

Проблеми почались у "Овостар" після того, як ФГВФО вирішив продати права на залишок кредиту в процедурі ліквідації Надра Банку. 

Першим власником прав вимоги до ЗАТ "Макарово" на суму 160 млн грн стала Фінансова компанія "Інвестохіллс-Веста", яка придбала їх за менше ніж 3% вартості. До речі, зараз ця компанія в межах кримінальної справи проти її власника, Павла Фукса, передана в управління АРМА. "Інвестохіллс-Веста" одразу продала ці права вимоги групі братів Астіонів (оформивши продаж на Фінансову компанію "Фінгруп Фактор").

Астіони, отримавши від Банку право вимоги, вирішили, що найлегшим та найпростішим способом отримати вигоду від цих вимог, буде забрати майно у багатого добросовісного власника та повторно продати його, отримавши таким чином надприбутки, оскільки на сьогодні відновлений та модернізований за рахунок ТОВ "Овостар" комплекс коштує в десятки разів більше, ніж він коштував на момент його продажу для погашення вимог Банку. 

Василь Астіон особисто зустрічався з власниками "Овостар" та запропонував угоду по викупу права вимоги за непогашеними кредитами до ЗАТ "Макарово" і сказав – нічого особистого, просто бізнес. У разі незгоди обіцяв забрати майно через суд. 

Ця його пропозиція була відхилена.

В 2020 році стосовно майна ТОВ "Овостар" було вчинено першу спробу рейдерського захоплення із застосуванням безпідставних судових спорів та тиску на власників та менеджмент компанії в межах кримінальних проваджень.

Так, ставши новим кредитором  у справі про банкрутство ЗАТ "Макарово", Фінгруп Фактор спробував забрати майно у Овостар шляхом віндикації на користь банкрута, щоб згодом продати ЦМК ще раз, вже у банкрутстві, та отримати кошти як кредитор банкрута. А згодом, продавши вимоги на свою іншу фінансову компанію, ТОВ "ФК "Інтер Вей Капітал", - ініціював кримінальну справу стосовно власників "Овостар".

Спроба незаконного захоплення активів підприємства, на розвиток яких, зокрема, було залучено кошти канадських інвесторів, викликала значний суспільний резонанс, а також обурила посольство Канади. 

В ході судових процесів було встановлено незаконність вимог юридичних осіб, підконтрольних Василю Астіону, а кримінальне провадження було закрито влітку 2021 року.

Повномасштабне вторгнення на певний час позбавило рейдерів апетиту. А, можливо, вони просто чекали, коли "Овостар" відновить завод в с. Макарів, який був суттєво зруйнованим після окупації військами РФ. 

Якою б не була причина, вже з квітня 2023 року ТОВ "Овостар" зазнає повторної атаки на ці самі активи з боку ТОВ "Інтер Вей Капітал", яке підконтрольне Василю Астіону. Ця компанія подала проти Овостар 6 позовів до Господарського суду Київської області. Подавали позови з недоліками, явно намагаючись потрапити до "потрібного" судді. Однак поки добитись потрібного рішення так і не змогли.

Можливо тому з жовтня 2023 було вирішено змінити тактику.

ТОВ "Інтер Вей Капітал" у серпні 2023 продає права вимоги до ЗАТ "Макарово" на користь ТОВ "ФК "Толкфін" (яке до 2021 року було підконтрольним родині Астіонів та було переоформлено на фізичну особу з адресою на окупованій території – Григор’єва). Продаж здійснює з відстрочкою платежу, і, забігаючи вперед, зазначимо, що жодних коштів за права вимоги "Толкфін" нікому не заплатив. 

Майже одночасно, вже відома нам компанія Астіона "Фінгруп Фактор" подає заяву про банкрутство "Толкфін". 

Тепер стає зрозумілим, чому власник "Толкфін" Григор’єв не захотів відповісти на питання редакції.

Очевидно, що ця історія успіху є надто сенсаційною.  Це історія бізнесмена, який вигідно купив у Євгена Астіона компанію "Толкфін", а потім не менш вигідно купив у компаній Василя Астіона права вимоги до АТ "Укргазвидобування" (у задовленні цих вимог вже було відмовлено судом) та ЗАТ "Макарово". А потім проти компанії "Толкфін" було відкрито процедуру банкрутства за заявою компанії того ж Василя Астіона. При цьому знову було подано більше одної заяви без доказів оплати судового збору та здійснювався вплив на вибір судді.

Новий позов до "Овостар" подано в цій же процедурі банкрутства, що дозволило змінити підсудність справи з Київської області на Київ.

Тепер новий кредитор "Макарово", посилаючись, на нібито збережене за ним право іпотеки (яке припинилась у 2016 році) вимагає визнати недійсними договори, за якими "Овостар" придбав майно, і в Державному реєстрі прав просто переписати інформацію про власника: замість "Овостар" вписати "Толкфін". 

Такий предмет позову не лише зекономив Астіону 150 тис. грн судового збору, який потрібно було б заплатити державі. Така вимога є знущанням над правом власності і законом! 

Юристи "Овостар" відзначають упереджене ставлення суду під час слухання справи та порушення принципу рівності учасників процесу. Однак існуючий механізм розгляду заявленого судді відводу не дозволяє ефективно запобігати  проявам упередженості суддів.

Очевидно, що потужному українському агровиробнику з канадськими інвестиціями важко виграти, граючи по правилам з тими, хто майстерно ці правила порушує.

В коментарі для нашого видання Віталій Вересенко сказав: 

"Ми продовжимо відстоювати свої права на майно у судових процесах в Україні, адже віримо у верховенство права. Ми переконані, що старі схеми здирництва та рейдерство мають залишитись у минулому, протиправні методи боротьби проти інвесторів, які використовують так звані "бізнесмени", шкодять Україні на шляху до євроінтеграції, перешкоджають  залученню інвестицій в розвиток та відновлення країни в такий важкий час, є негативним сигналом для наших іноземних партнерів".

Останню крапку в цьому спорі має поставити суд. Хотілось би сподіватись, що українські служителі Феміди проявлять принциповість та неупередженість, і іноземним інвесторам не доведеться шукати справедливість, позиваючись до України в інвестиційних арбітражах.  

Тетяна Стежар
УНІАН, 26 лютого 2024