Згуртованість українців щодо протистояння російській агресії залишається доволі високою, водночас готовність жити під загрозою смерті доволі довго чи брати до рук зброю готові дедалі менше співгромадян. Відповідні дані соцопитувань прокоментував "Главкому" генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Володимир Паніотто.

За його словами, ідеться скоріше про згуртованість "довколо прапора" - тобто не тільки про бажання йти в армію, а й про ставлення до держави, її президента, уряду та парламенту, "де довіра "підскочила" скрізь", про бажання допомагати армії, донатити, розвивати волонтерство.

"Але будемо відвертими: ті, хто хотіли піти на війну, пішли першими. Тобто ми опитуємо тих, хто не став добровольцем, залишився вдома. І так, тут реально менше тих, хто готовий ризикувати життям, ніж допомагати чимось іншим", - зазначив соціолог.

Він також підкреслив, що навіть 8% (готових приєднатися до ЗСУ) можуть бути завищеною цифрою.

"Українці трохи лукавлять, намагаючись мати кращий вигляд в очах інтерв’юерів. І це не суто українська практика, такий прийом відомий соціологам в усьому світі", - сказав Паніотто.

Він пояснив, що на щирість опитуваних впливають два чинники: страх покарання та так звана "спіраль замовчування" - коли якщо людина знає, що більшість має іншу думку, не хоче висловлювати свою позицію, щоб виглядати "нормально".

Наприкінці січня Кабінет міністрів передав до Верховної Ради оновлену версію законопроекту про мобілізацію. Зокрема, накладати обмеження на ухилянтів у оновленій версії законопроекту про мобілізацію пропонують через суд.

Також у новому законопроєкті виключена норма захисту від призову для тих, хто мають дружину (чоловіка, чи батьків) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи не мають інших працездатних осіб.

Вадим Хлюдзинський
УНІАН, 20 березня 2024