Останніми тижнями на валютному ринку спостерігалися курсові коливання не на користь гривні. У медіа неодноразово з’являлися новини про черговий історичний мінімум офіційного курсу національної валюти – відповідно, послаблювалася готівкова гривня у банках та валютних обмінниках. 

Найнижчий курс гривні за офіційним курсом був зафіксований 22 лютого – тоді долар коштував 38,62 гривні, а готівковий курс склав в середньому 38,90 грн/дол. Проте далі гривня почала відвойовувати свої позиції.

За даними аналітиків інвестгрупи ICU, минулого тижня попит на валюту на міжбанківському ринку суттєво зріс, внаслідок чого Національному банку довелося продавати значно більше валюти: інтервенції зросли удвічі – до 649 млн доларів. Це був найбільший обсяг за останні шість тижнів. 

"Офіційний курс гривні в середу був встановлений на рівні 38,62 гривень за долар, що є найслабшим історичним рівнем. Але до п`ятниці гривня знову посилила свої позиції, і завершився тиждень ослабленням курсу лише до 38,35 грн/дол. або на 1 відсоток", - зазначають у компанії. 

З жовтня минулого року в Україні діє режим "керованої гнучкості" курсу, який передбачає, що Національний банк встановлює офіційний курс гривні, виходячи з ситуації на міжбанківському валютному ринку. При цьому регулятор активно впливає на коливання курсу своїми інтервенціями, не даючи гривні занадто послаблюватися чи посилюватися. Але за прогнозами урядовців та експертів, до кінця року курс перетне позначку у 40 гривень за долар, тому поступова девальвація гривні є лише питанням часу.

З чим же пов’язане нещодавнє послаблення національної валюти, та чи є ці коливання приводом для занепокоєння?

Аналітики ICU відмічають, що збільшення попиту на валюту було точковим і могло бути пов`язане з купівлею валюти державними органами для оплати оборонних контрактів із зарубіжними постачальниками.

"НБУ дозволив курсу гривні послабшати до рекордного рівня, що продемонструвало ринку нові орієнтири для можливих коливань у найближчій перспективі. Водночас НБУ зберігає схильність до почергового руху курсу в обидва боки, що й було продемонстровано впродовж минулого тижня", - вважають у компанії.

Керівник служби продажу казначейських продуктів банку "Авангард" Юрій Крохмаль у коментарі зазначає, що Національний банк наприкінці минулого року анонсував збільшення амплітуди курсових коливань, і поточна ситуація на міжбанківському ринку, в цілому, відповідає раніше озвученим планам. 

"Поточне зростання курсу долара, зокрема, відбувається на тлі затримки у фінансовій підтримці України з боку США, що створює певні негативні настрої та ризики для бюджету. Додаткового негативу додають події на польсько-українському кордоні. Говорити про стійку тенденцію щодо знецінення гривні поки не варто, але за поточних обставин зростання курсу цілком відповідає ситуації", - каже експерт. 

Юрій Крохмаль зберігає поміркований оптимізм. За його словами, з одного боку, шанси на виділення фінансової підтримки з боку США досі залишаються. Також попереду - початок підготовки до посівної кампанії, що матиме позитивний вплив на валютний ринок. Але, з іншого боку, українці можуть і надалі спостерігати значні курсові коливання під впливом тих чи інших новин з фронту та зовнішньополітичних подій.

Начальник департаменту казначейства "Глобус Банку" Тарас Лєсовий, говорячи про причини послаблення гривні, пояснює, що регулятор останніми тижнями суттєво знизив обсяги валютних інтервенцій (з середніх 500-600 млн до 200-300 млн доларів). Відповідно, на міжбанку попит на валюту незначно (до 10 відсотків), але перевищив пропозицію, що й потягнуло курс долара та євро догори. Це по-перше.

"По-друге, в умовах вільного курсоутворення коливання курсів є цілком очікуваним явищем, про яке неодноразово попереджали в НБУ. По-третє, до певної міри зростання курсів - це реакція ринку на непрямі фактори, що формують настрої громадян (воєнні та політичні). Однак, все ж, нічого загрозливого для ринку не відбувається", - впевнений банкір.

У Національному банку ж запевняють - ситуація на валютному ринку є стабільною і контрольованою. Член Ради НБУ Василь Фурман зазначає, що наразі спостерігаються незначні коливання в ту чи іншу сторону, і вони здебільшого пов’язані із фактором сезонності. 

"Є окремі періоди, коли гривня послаблюється, і окремі періоди, коли гривня посилюється. Зазвичай ця сезонність у нас була і до великої війни. З 3 жовтня, коли Нацбанк перейшов до керованого плавання, ми бачили посилення і послаблення, але все одно тренд на послаблення був трохи більший", - каже Фурман. 

За його словами, разом з тим, навесні гривня зазвичай "почувається" сильнішою, тому що аграрії (а Україна – аграрна країна) продають більше валютної виручки за рахунок старту посівної. 

Член Ради Нацбанку додає, що, крім того, весною Україна отримає значну міжнародну фінансову підтримку, принаймні від Євросоюзу, що буде однозначним позитивом для національної валюти.

"Що стосується США, то ми знаємо, що в середу президент США зустрічається з лідерами палат демократів і республіканців, аби обговорити питання їхнього бюджету і, в тому числі, питання військової та фінансової підтримки нашої держави", - зазначає Фурман. 

Він додає, що, за прогнозом НБУ, цього року обсяг зовнішньої міжнародної допомоги складе 37 млрд доларів, що допоможе профінансувати дефіцит бюджету. 

"Що стосується гривні, то вона буде коливатися. Чи можливі ревальваційні процеси, тобто посилення гривні? На мою думку, як експерта, – так, можливі", - резюмує Фурман.

Як випливає з пояснень регулятора та експертів, курсові коливання – річ звична, вони можуть відбуватися під впливом низки факторів: тобто гривня може як посилюватися, так і "відкатуватися" назад.

Начальник департаменту казначейства "Глобус Банку" Тарас Лєсовий пояснює, які фактори – економічні, воєнні, соціальні – безпосередньо впливають на курс, та якою може бути картина на українському валютному ринку вже у березні.

Серед основних чинників впливу він виділяє стратегію НБУ з лібералізації валютного ринку – за діючого режиму "керованої гнучкості" на міжбанку продовжиться вільне курсоутворення з частими змінами курсів. 

"При цьому, ці зміни залежатимуть від рівня попиту та обсягів валютних інтервенцій регулятора, покликаних врівноважити попит і пропозицію. Своєю чергою, готівковий ринок, відповідно, реагуватиме на будь-які курсові зміни міжбанку, "копіюючи" їх з додаванням маржі фінустанов. До того ж ми не виключаємо, що, за сприятливих умов, регулятор продовжить тактику на зближення курсів", - зазначив банкір.

Інший вагомий фактор впливу на валютний ринок - системна макрофінансова допомога Україні. За словами Лєсового, транш від Японії на 4,7 млрд доларів та березневий транш від ЄС у розмірі 4,5 млрд євро дадуть змогу покрити частину боргів, накопичених з початку року. Також Україна очікуватиме на фінансову допомогу з інших джерел: США, МВФ, країн-партнерів. Банкір нагадує, що, за розрахунками урядовців, щомісяця Україна потребуватиме до 3 млрд доларів зовнішніх коштів.

Вплив на валютний ринок матиме також розвиток економіки та усунення експортно-імпортних перешкод. 

"Епопея з блокуванням кордонів - це неабияка проблема для розвитку експорту. Попри те, що новий морський коридор виявився досить ефективним, все ж потенціал експорту-імпорту через автомобільні та залізничні шляхи з Європою може стати вагомим джерелом отримання валютного виторгу", - наголошує Лєсовий.  

Не менш важливим є фактор суспільних настроїв. Усі ми пам’ятаємо, як після негативних новин українці поспішають до обмінників та банків, аби перевести заощадження у валюту та зняти готівку. Все це теж тисне на курс гривні, а в умовах повномасштабної війни ситуація може загострюватися доволі часто. 

"Вже понад 3 місяці інформаційна лихоманка неабияк шкодить суспільній єдності. Накопичена втома, почасти слабкий суспільний імунітет до ворожих ІПСО здатні розхитати суспільство, посилюючи панічні та ажіотажні настрої, внутрішні суперечки, що віддзеркалюються майже на всіх сферах життя, і валютний ринок не є винятком. Ірраціональний чинник здатен перекреслити всі здобутки, а будь-який надмірний сплеск попиту на валютному ринку потребуватиме додаткових і оперативних зусиль для його тамування", - зазначає Лєсовий.

За прогнозом експерта, у березні курсові показники, скоріше за все, будуть дуже подібними до лютневих: на готівковому ринку курсові коливання перебуватимуть у межах: 38,25-40,5 гривень за долар та 41,5-43,5 гривень за євро.

Банкір вважає, що у перший місяць весни валютному ринку не загрожують жодні серйозні потрясіння. Втім, він не виключає те, що непередбачувані обставини, спричинені війною, можуть додати ложку дьогтю до бочки меду.

"Кожен з факторів здатен внести вагомі корективи на ринок, а наслідки такої корекції вирахувати майже неможливо: війна - це ті реалії, які роблять будь-які прогнози досить умовними", - підсумовує Лєсовий.    

Валютний курс не є сталим показником, він постійно змінюється під впливом занадто великої кількості чинників, через що точно спрогнозувати амплітуду його коливань у той чи інший період майже неможливо. Втім, позитивною новиною є те, що жоден з експертів поки не вбачає приводів для різких сплесків у найближчій перспективі – у Нацбанку поки що є ресурси для контролю. А причин для стресу у українців наразі й без того вистачає, тому вишукувати вдалий момент для візиту в обмінник точно не на часі. Тим паче, чим менше паніки – тим стабільніший курс.

Катерина Жирій
УНІАН, 27 лютого 2024