Нова законодавча норма вимагає, що для бронювання працівник має бути працевлаштованим на підприємстві до 18 травня 2024 року. Ті, хто влаштувався на роботу після цієї дати, будуть позбавлені права на відстрочку.

Про це заявив народний депутат Богдан Кицак в ефірі Київ24, роз’яснюючи нову постанову Кабінету міністрів щодо бронювання працівників підприємств та організацій.

"Щодо підприємств є одна ключова норма, яка фактично призведе до того, що кількість людей, які раніше були заброньовані, втратять такий статус взагалі. Мовиться про те, що працівник підприємства не тільки отримує заробітну плату на рівні 20 тис грн й підприємство підпадає під статус критичності, а ще й працівник повинен був працювати на цьому підприємстві до 18 травня 2024 року (новий Закон про мобілізацію в Україні набув чинності саме 18 травня 2024 року – ред). Тобто якщо працівник після цієї дати з’явився на певному підприємстві, отримав бронь, то наразі він такої можливості позбавляється. Це означає, що серед тієї кількості заброньованих, а ми говорили, що вона зросла від 900 тис до 1,5 млн, значна частина людей втратить таку можливість і такий статус бути заброньованим", - сказав нардеп. 

За його словами, ці критерії є однаковими як для підприємств державних, так і приватних.

"Виключенням є тільки ті державні структури або приватні підприємства, які працюють на ОПК і задіяні у виробництві зброї", - підкреслив Кицак. 

Він зауважив, що зміни до норм бронювання мали на меті також вивести з тіні заробітні плати, які частково виплачують підприємства у конвертах.

Нардеп зазначив, що згідно з цією постановою Кабміну, забронювати (або отримати відстрочку) можуть тільки 50% працівників, які є в БЕБ, ДБР, в Національній поліції, в покуратурі, в НАБУ. Кицак підкреслив:

"Але міністр оборони України наділяється повноваженнями своїм окремим розпорядженням  збільшити кількість і можливість забронювати таких працівників  до 100%".

Також передбачається, що представники донорських установ, виконавці міжнародної технічної допомоги, працівники міжнародних неурядових організацій, зокрема як Червоний Хрест, представники іноземних медіа, які працюють на території України, також можуть бронюватися до 50%.

"Але якщо є певні гіперкритичні для діяльності України організації, то міністр оборони може збільшити цю кількість власним рішенням", - додав Кицак. 

Як повідомляв УНІАН, в липні ц.р. у Мінекономіки повідомили, що на той час близько 600 тисяч людей мають відстрочку від призову.

В жовтні в Україні бронювання працівників поставили на паузу. За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, вже понад 900 тис. людей мають бронювання від мобілізації і Кабінет міністрів допускає подальше збільшення цієї цифри. 

Віце-прем`єр-міністр - міністр економіки України Юлія Свириденко у жовтні спростувала інформацію про нібито 1,5 млн заброньованих від мобілізації українців. Згідно з її поясненням, у певний момент статистика зросла "через подвоєння, оскільки деякі компанії одночасно подавали документи й у паперовому, і в електронному вигляді". 

Водночас Шмигаль заявив, що уряд планує оновити правила бронювання за принципом "воюй або працюй". Він зазначив, що "це не буде щось сенсаційне", зміни планують вносити до вже чинних постанов.

А 23 листопада Кабінет міністрів ухвалив постанову, згідно з якою відстрочки від мобілізації, які видавалися раніше через "Дію" чи Мінекономіки, є чинними протягом строку, на який вони надані, але не довше ніж до 28 лютого 2025 року. 

У Мінекономіки інформували, що Кабмін зробив чіткішою процедуру бронювання військовозобов’язаних на період воєнного стану. За даними відомства, починаючи з 1 грудня бронювання військовозобов’язаних знову відбуватиметься через "Дію", а усі критично важливі підприємства мають підтвердити свій статус до 28 лютого 2025 року.

Інна Андаліцька
УНІАН, 25 листопада 2024