В Україні показники материнської смертності лишаються на досить високому рівні, якщо їх порівнювати з даними країн Європейського регіону.
Про це заявив заступник міністра охорони здоров’я Віктор Шафранський у ході наради, присвяченої впровадженню нової методології конфіденційного дослідження материнських смертей в Україні.
За його словами, показник материнської смертності коливався від 31,3 на сто тисяч живими у 1992 році до 11,5% у 2013 році.
«Перше місце серед причин смертності посідають екстрагенітальні патології, друге – акушерські кровотечі, далі – ускладнення пов’язані з тромбоемболічними та септичними станами. Існуючі на сьогодні механізми розгляду причин материнської смертності не є досконалими і не дають змоги вивчити клінічні та організаційні помилки діяльності лікарняного закладу. Рекомендації носять формальний характер і не несуть належної практичної цінності. Заходи не завжди є ефективні – вони на пошук винного, крайнього та на покарання. Цей підхід призводить до маніпуляції статичними даними», - зазначив Шафранський.
Він поінформував, що на подолання цих проблем наприкінці минулого року МОЗ затвердив наказ № 1014 щодо методології конфіденційного дослідження випадків материнської смертності.
«Ця методологія базується на конфіденційних підходах та доказовій медицині. Направлена на виявлення системних факторів, яким можна було запобігти, на вироблення рекомендацій щодо їх усунення», - сказав Шафранський.
Головний позаштатний спеціаліст МОЗ з акушерства та гінекології В’ячеслав Камінський наголосив, що проблема материнської смертності актуальна для України.
«Кількість випадків не збільшилася, але погіршилися розрахункові показники: є тенденція до зниження показників народжуваності в Україні. Нова методологія передбачає анкетування без згадування назви лікарського закладу, прізвища лікаря та жінки, її особистих даних. Таким чином буде більш об’єктивна інформація, як надавалася медична допомога. При цьому буде враховуватися ситуація у нашій державі. Конфіденційне дослідження буде проводитися групою експертів, анонімно», - зазначив Камінський.
У свою чергу керівник програми сексуального і репродуктивного здоров’я Регіонального Європейського Бюро ВООЗ Гунта Лаздане поінформувала, що історія конфіденційного дослідження випадків материнської смертності налічує понад 100 років.
«У світі накопичено великий обсяг знань, що поширюється серед учасників ВООЗ. Завдяки цьому досягнуто скорочення показників материнської смертності. У 2014 році показники щодо материнської смертності у 53 країнах Європейського регіону відрізнялися у 40 разів. Регіональне бюро ВООЗ дуже спрямоване на те, щоб зменшити такий розрив», - наголосила Лаздане.
Вона підкреслила, що, незважаючи на те, що показники у країнах Євросоюзу є низькими все одно там заохочуються програми конфіденційного дослідження.
«Латвія приєдналася до цього дослідження три роки тому, незважаючи на те, що там від 1 до 3 смертей на рік. Жодна мати не повинна помирати через причини у системі охорони здоров’я та непрямі причини. Саме на них слід звертати увагу, а не на те, хто винний і кого треба покарати», - зазначила Лаздане.
Міжнародний експерт закликала українських жінок стати активними учасниками цього процесу, бо «лише разом можна поліпшити ситуацію».
У ході наради також наголошувалося, що нова методологія дослідження випадків материнських смертей впроваджується в Україні за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я і Фонду Народонаселення ООН. Вона носитиме винятково конфіденційний характер та дозволить детально проаналізувати усі етапи надання медичної допомоги жінці, вийти за межі системи охорони здоров’я та розглянути інші причини, що завадили своєчасному зверненню за медичною допомогою, зумовили ускладнення тощо. Методологія передбачає анонімне анкетування усіх, хто брав участь у наданні допомоги жінці, а також опитування родичів за їхньої згоди, для того, щоб зрозуміти, чому сталася смерть, і попередити подібні випадки у майбутньому. Над впровадженням цієї методології та безпосередньо над самим дослідженням працюватиме окрема незалежна конфіденційна експертна комісія. Звіт щодо конфіденційного дослідження в Україні буде оприлюднено за 2 роки.
УНІАН, 22 липня 2015
